Палички Кюїзенера
Роботу з паличками можна розпочинати в будь-якій віковій групі. При цьому доречно дотримуватись таких умовних етапів роботи з ними:
- ознайомлювальний (сенсорно-ігровий);
- частково-керований (практично-діяльнісний);
- самостійний (експериментально-дослідний).
На ознайомлювальному етапі діти розглядають палички, крутять їх у руках. При цьому задіяні дрібні м'язи рук, тактильні відчуття та зорове сприймання дітей. Тут набір паличок є грою-конструктором чи мозаїкою для моделювання та конструювання різних площинних та об'ємних фігур, таких як: одноколірний чи різноколірний тин, потяг з однаковими чи різними вагонами, башта, палиця, геометричні фігури, прості для складання предмети (дім, віконце, сходинки, квіточка, стілець) або елементарні узори.
Доцільними на цьому етапі будуть завдання на класифікацію, порівняння чи аналізування множини паличок. Слід використовувати один чи декілька повних комплектів лічильних паличок Кюїзенера або вибіркову множину — лише короткі білі та довгі червоні палички тощо.
Можна запропонувати дітям такі завдання: виберіть лише жовті палички; оберіть будь-яку паличку та порівняйте її довжину з довжиною палички, що у вихователя чи інших дітей; розкладіть палички в різні коробочки за зразком (при цьому палички чи коробочки можуть бути розміщені як на одному місці, так і по всій кімнаті).
На наступному етапі роботи з паличками більшість ігор мають практично-діяльнісний характер: маніпуляції, конструювання, накладання, моделювання. Наведемо приклади ігор з паличками, які охоплюють різні види діяльності і можуть бути використані на цьому етапі.
Для здійснення логіко-математичної діяльності є велика група ігрових завдань, спрямованих на формування вміння рахувати. Скажімо: порахуй, скільки всього паличок; порахуй лише жовті палички; вибери три однакові палички; вибери й виклади в рядок п'ять синіх паличок; виклади в рядок стільки само паличок, скільки козенят у кози; у мене три палички, виклади в рядок більше паличок, ніж у мене; побудуй казковий ланцюжок, викладаючи палички різного кольору одна за одною: перша — жовта, друга — зелена, третя — червона тощо.
Палички Кюїзенера дають змогу по-різному організувати сенсорно-пізнавальну діяльність.
Цьому сприятимуть такі ігрові завдання: із заплющеними очима знайти дві однакові за розміром палички; потримати у руках палички одного кольору, запам'ятати їх розмір, а потім із заплющеними очима взяти в руки будь-яку паличку й визначити її розмір: більша, менша, однакова; прибрати одну паличку чи змінити послідовність розміщення усіх паличок.
Як варіант літературно-творчої та художньої діяльності з кольоровими паличками пропонується використовувати роботу зі спеціально розробленими альбомами для дітей від трьох років методом накладання або складання об'єкта за зразком. Щоб скласти запропонований малюнок, діти мають дібрати палички за кольором та розміром і правильно їх розмістити на малюнку (накласти зверху) або поруч із ним (скласти за зразком). Такі ігри сприяють розвитку в дошкільників дрібної моторики, просторового мислення, відчуття розміру та форми. Такі ігри найліпше проводити індивідуально або в парах та супроводжувати різними завданнями.
Запропонуйте дітям дібрати якомога більше слів, що охарактеризують певного персонажа. Діти мають відповідати на запитання: «Який цей персонаж? »
Під час мовленнєвої діяльності палички можуть виконувати функцію сигнальних карток, які використовують для засвоєння певних мовленнєвих конструкцій.
Для цього обирають палички двох кольорів, яким присвоюють значення. Наприклад: зелена — так, червона — ні. Потім вихователь озвучує правильні чи неправильні твердження («Яблуко — це фрукт»; «Потяг літає»; «Вовк — це домашня тварина»; «Лимон кислий»; «Дерево вище, ніж кущ» тощо). Діти індивідуально, отримавши необхідну кількість паличок обох кольорів, викладають ланцюжок, реагуючи на кожне твердження.
Мовлення дітей стимулюють ігри з двома — трьома різними паличками. Кожна дитина викладає їх у певній послідовності, а потім складає словосполучення або речення з «обов'язковим» словом («після», «перед», «жовтий», «синій», «довша», «коротша» тощо).
Рухливі ігри можна організувати, розсипавши палички по підлозі та запропонувавши кожній дитині зібрати «врожай» із паличок певного кольору або розміру. Потім можна продовжити рухові вправи, запропонувавши знайти в групі того, у кого є палички такого самого кольору або розміру. Такі завдання також мають інтегровану природу, оскільки дають змогу не лише залучати дітей до рухової діяльності, а й розвивати в них навички класифікації, порівняння предметів, уміння розрізняти предмети за кольором та розміром, взаємодіяти одне з одним тощо.
Цей етап роботи з паличками передбачає організацію самостійної діяльності дітей, що може мати різне змістове наповнення у контексті теми дня та тижня. Оскільки паличка певного кольору та розміру може виконувати роль символа, за допомогою усього набору можна закодувати будь-яку інформацію, інтерпретувати будь-яке знання. Під час самостійної роботи діти самі досліджують властивості об'єктів та відкривають для себе нові знання за допомогою експериментальної роботи з паличками.
Так, можна запропонувати дітям винайти найоптимальнішу мірку (паличку) для вимірювання столу чи олівців; моделювати явища природи (наприклад, веселку) за допомогою поєднання кольорів; зобразити модель тексту, обравши умовні позначки для його частин. Крім того, у зоні свободи діти можуть використовувати матеріал для творчої чи експериментальної діяльності на власний розсуд.
Функції вихователя у зоні свободи — мотивувати дітей, надати їм необхідні матеріали, організувати простір та пояснити правила поводження з матеріалами.
Обладнання середовища групи засобами навчання та розвитку відіграє неабияке значення для побудови дитячої навчально-пізнавальної діяльності, колективної й індивідуальної, регламентованої та нерегламентованої. Тому правильний добір дидактичних засобів є запорукою успішного застосування середовищного підходу до організації освітнього простору.
